У Лікарні Святого Луки відбулася презентація документального видання « Святитель Лука, архієпископ Сімферопольський і Кримський: «Я полюбив страждання».
Це видання – повна копія грецької книги написаної архімандритом Нектарієм (Антонопулосом).
Отець Нектарій пройшов по життєвому шляху Святителя Луки і відвідав майже усі місця, які пов’язані з його життям, роботою, засланням.
Валентин Феліксович Войно-Ясенецький народився у квітні 1877 року у Керчі, помер у червні 1961 у Сімферополі.
Закінчив художню школу, але згодом побачив себе у медицині і 1898-го року вступає до Київського університету на медичний факультет, щоб стати земським лікарем: «Я изучал медицину с исключительной целью: быть всю жизнь земским, мужицким врачом».
Але Войно-Ясенецький був не тільки лікарем, він був науковцем, писав наукові роботи, у яких ділився своїм досвідом лікування різних захворювань.
Лікарі-учасники та гості презентації відмітили, що за книгами лікаря-хірурга Войно-Ясенецького вони не тільки навчалися у медичних закладах, але і досі послуговуються ними у своїй роботі.
Валентин Феліксович говорив, що людина потребує лікування не тільки тіла а й душі.
У 1923-му році Войно-Ясенецький отримує постриг монаха з іменем Луки. Відтоді починається період активних репресій: арешти, заслання.
Коли розпочалася війна, Лука був у засланні. Лікар-хірург пише лист Сталіну із проханням направити його до госпіталю, щоб лікувати поранених, а визначений йому термін покарання він продовжить після перемоги. Войно-Ясенецького призначають головним хірургом евакуаційного госпіталю.
1942-го року отець Лука зведений у сан архієпископа.
У повоєнні роки продовжує працювати над науковими роботами, по пам’яті записує свій хірургічний досвід.
За роботу «Нариси гнійної хірургії» удостоюється Сталінської премії І ступеню, що на той час для священнослужителя було, практично, неможливо. Згодом отримує ще одну Сталінську премію за роботу «Пізні резекції при інфікованих вогнепальних пораненнях суглобів».
1995 року синод Української православної церкви зарахував архієпископа Сімферопольського і Кримського Луку до лику святих.
Вклад святителя Луки у розвиток медицини та здоров’я духу, душі і тіла людини важко переоцінити. Але, нажаль, суспільство мало знає про Святителя Луку, його життя, діяння і страждання. Тому дане документальне видання є доволі актуальним і важливим.
Книга написана російською мовою, оскільки її основою є автобіографія Святителя Луки, написана саме російською. Тобто, задля повнішого розуміння, книга передана мовою оригіналу. Автобіографія проілюстрована фотографіями, які зібрав отець Нектарій. Фотографії підписані, коментарі зроблені самим Нектарієм.
Робота над книгою тривала 5 років.
Висловлюємо особливу подяку тим, хто працював над виданням, зокрема:
Марина Дмитрусенко – переклад із грецької;
Ольга Василенко (світла їй пам’ять) – організація, редагування;
Тамара Самиляк та видавництво «Імекс».
Книга вийшла у світ із доброї волі людей, які стали спонсорами видання.
Книга розповсюджена у медичних бібліотеках, бібліотеках вищих медичних закладів.
Учасниками презентації також були гості із Черкащини.
На презентації Григорій Урсол висловив подяку Галині Компанієць за організацію роботи по збереженню пам’яті про Святителя Луку.
Медаллю Святої праведної Єлисавети були нагороджені Каспіч Сергій Філіппович – головний будівельник Лікарні Святого Луки та Рибальченко Олег Миколайович – директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА.
Подарунки отримали і ми. Це – ікони Святителя Луки, добрі слова на адресу Лікарні Святого Луки та підтримку справи, яку ми робимо: увічнення пам’яті визначного лікаря, хірурга, науковця, просвітителя – Святителя Луки Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького.
Дякуємо усім, хто був у цей день з нами!
